Дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 3 Галицького та Франківського районів міста Львова

 





Десять "золотих правил" виховання щасливих дітей

Від американського психолога доктора Віктора Клайна

1. Стимулюйте інтелект дитини

Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіціент розумового розвитку дитини на 25-30 одиниць, чи, навпаки, знизити його на 50-80 одиниць, якщо життя дитини нудне, одноманітне, безрадісне. Тому - не гайте часу. В ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти їх набагато важче.

2. Формуйте самоповагу

Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним при прийнятті будь-якого рішення: на роботі, при виборі друзів, у коханні. Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і , навіть зазнавши невдачі, все ж таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників та дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчіть дитину спілкуватися

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:
- щира любовь до батьків (дає відчуття захищеності);
- приязне ставлення до навколишніх (не лише до близьких та рідних);
- зовнішня привабливість (одяг, манери);
- можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, ровесників);
- висока самооцінка, а звідси - впевненість у собі;
- середній (як мінімум) запас слів, вміння підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом"

Телевізор, відео, як злі чарівники, здатні красти в неї години, дні й роки. Перегляд телепередач гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отож з часом у дитини можуть виникнути ускладнення при спілкуванні. "Телемани" стають нервовими, їхні дії визначаються миттєвою реакцією, завдаючи шкоди осмисленню та обговоренню події. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читанням, корисною домашньою роботою тощо.

5. Виховуйте відповідальність і порядність

Не лише повсякчас пояснюйте "що таке добре, а що - погано", а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків.

6. Навчить дитину шанувати сім'ю

Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Дити мають бачити, що, йдучі на роботу чи повертаючись додому, тато й мама цілуються - це сімейний ритуал. Найкращий спосіб виявляти батьківську любов - кохати матір своїх дітей. Жінка, зігріта чоловічою любов'ю, добре ставиться до сім'ї. Усе це краще за будь-яку лекцію дасть зрозуміти, що гармонійне сімейне життя - це, насамперед, рівноправ'я у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання робити для неї добро, ніжність та взаємна повага.

7. Живіть у хорошому оточенні

Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Тому уважно придивіться до сусідніх дітей, поцікавтеся репутацією школи, до якої вони хлдитимуть, будьте прискіпливими у доборі своїх приятелів. Подбайте про якнайширише коло знайомств вашої дитини з ровесниками із благополучних сімей.

8. Будьте вимогливими

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як рпавило, у сім'ях, де до них ставлять високі вимоги: дотримуватися порядку в домі, організовувати своє дозвілля, гідно себе вести. Але не будьте тиранами. Запам'ятайте, що відповідальними, розумними і слухняними і діти стають не відразу. На це треба витратити роки.

9. Привчайте дитину до праці

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Отож подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, допоможить заповнити їхне життя цікавими й корисними справами, що вимагають певних зусіль на шляху до успіху. Хай вчаться долати труднощі, впевняться, що можуть упоратися з будь-якою справою.

10. Не робить за дітей те, що вони можуть зробити самі.

 

Нехай все перепробують, нехай вчаться на власних помилках. Треба, щоб вони якнайчастіше брали участь у сімейних нарадах. Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо те, що в них добре виходить. 
Спілкуйтеся з дітьми! Підіть разом на пргулянку, в кафе. Якщо у важку хвилину ви опинитеся поруч як друг, а не наставник, дитина, можливо, довірить вам болючу таемницю і прислухається до вашої поради.